«Открытые» списки – або ОБЕРЕЖНО: ВАС МОЖУТЬ ОБДУРИТИ

15.11.2008 19:33:35

То, что избирательную систему нужно срочно менять – это, кажется, понятно стало уже всем. Закрытые избирательные списки партий, через которые в законодательный орган страны прошли гамузом политики вместе со всей своей родней, всеми секретаршами и водителями – это позорное явление стало уже, как говорится, притчей во языцех.

Теперішня пропорціональна виборча система фактично зруйнувала сам інститут представництва. Бо тепер обрані у Вищий представницький орган країни люди НЕ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ні інтереси якогось певного соціального прошарку населення, ні інтереси територій. Вони у представницькому органі народовладдя представляють тільки вузькі інтереси вузького кола людей, які іменуються зараз партіями. І щоби мати можливість попасти в прохідну частину тої чи іншої партії, ці кандидати в парламентарі повинні отримувати таке право не з рук виборців, а з рук лідера партії. Тобто в парламенті депутати тепер представляють не інтереси народу, а інтереси одного лідера, чи вузької купки лідерів.

Це – основний не просто недолік, це – перекручення самого поняття принципів демократії, тобто ВЛАДИ НАРОДУ. Бо Україна в нашому випадку не просто відійшла від демократичних принципів обрання влади, Україна прямим курсом повернулася в сторону авторитаризму, диктатури навіть не «робочого класу», а ДИКТАТУ в державі всього-навсього декількох чоловік.

Це перша і основна проблема. Друга не менш важлива проблема – представлення у вищому представницькому органі адміністративних територій. Кількісний склад Верховної Ради в 450 чоловік передбачав представлення одним депутатом інтересів 100-150 тисяч людей, об’єднаних адміністративно-територіальними округами. Тобто, якщо, наприклад, у Чернівецькій області проживає, 800 тисяч громадян України, то їх інтереси повинні представляти 8 депутатів, закріплених за тою чи іншою адміністративно-територіальною одиницею (містом, декількома районами тощо).

А що ми маємо зараз? Інтереси деяких регіонів України взагалі в парламенті нікому представляти.

А ЩО ЗМІНЯТЬ ВІДКРИТІ СПИСКИ?

«Відкриті» списки можуть бути відкритими по-різному. Можна скласти список кандидатів, закріпивши їх за конкретним округом. Тоді люди будуть бачити конкретних кандидатів від партій – і голосувати за них.

Але зараз все частіше пропонується інша схема. Яка в принципі нічого не міняє порівняно з тою, що зараз є. Під виглядом зміни виборчої системи українському народові зараз можуть спробувати нав’язати хрін, який та сама редька.

Весь фокус полягає в тому, що список буде складений партією, а виборець отримає змогу вибрати в списку обраної партії свою кандидатуру – одну з з 450-ти в тому списку. Тобто, кажуть, кожна людина отримає право вибрати свого кандидата в списку партії, складеному рішенням керівного органу партії.

Я не буду зараз говорити про технічні проблеми. Бо то і так зрозуміло: якщо місяць не можуть порахувати і звести результати виборів по 20-и виборчих суб’єктах, то можна уявити, скільки будуть рахувати 20 партійних списків, помножених на 450 кандидатів, тобто 9 тисяч суб’єктів тільки парламентських виборів. Де б і як їх не рахували, тим більше в одному місці.

Але скажіть мені, навіть ті, хто пропонує таку систему – ви зможете зараз мені назвати більше десяти, ба, навіть п’яти, людей в списку тої партії, якій ви симпатизуєте?

Що ж виходить насправді? Абсолютна більшість людей проголосує в списку партії тільки за одного лідера, інші відсотків 5-10 проголосують пропорційно тій черговості, яка буде складена самою партією – висловлюючи довіру партії. Навіть якщо допустити, що список буде складений по алфавіту (що навряд чи пройде через закон), то голосувати будуть або підряд, або за тих, кого партія більше буде розкручувати в засобах масової інформації. В любому випадку – це насмішка над волевиявленням людей. Бо хто може запам’ятати 450 чоловік, щоб з них вибрати одного?

І це не просто насмішка. Це гірше гри в наперстки. Бо там хоч ти сам вибираєш наугад один з трьох. А тут тобі підсовують 450 наперстків, під якими ти не знаєш, що ховається.

В той час, як весь цивілізований світ голосує в кожному виборчому окрузі за окремого свого кандидата, який іде в парламент, щоб там представляти інтереси цього виборця.

Тобто – така система нічого абсолютно не змінює. Виборець, замість реальних кандидатів, закріплених за округами, отримує знову список, з якого має право вибрати когось одного. Не знаючи нікого, проголосує або за лідера, тим самим ще вище до неба загнавши його власні амбіції і пиху, або наугад за любого кандидата. Це – доля абсолютної більшості населення України.

Що зміниться в такому разі? Абсолютно нічого. Країна втратить ще декілька років на критику «нової» виборчої системи – щоб, нарешті, щось змінити.
Але біда в тому, що зміни можуть дати нам тільки ті депутати, які зараз є в парламенті. А вони захочуть тих змін?

А ЗМІНИ – ПОТРІБНІ! Будемо чекати?

Анатолій Герасимчук

P.S. До речі, про варіанти виборчих систем — тут