Мы готовы в очередной раз предать себя?

21.05.2012 10:03:36

К жителям районного центра Володарское Донецкой области и ряда близлежащих сел пришла беда — их землю решили превратить в рудники. Люди сплотились и вроде бы отстояли свое право жить на своей родной земле. Вроде бы — потому что еще нет пока решения, отменяющего то, которое приняли «слуги народные» в районной администрации и областном совете в марте этого года. «Слуги народные» — это те, которых избирал сам народ себе во власть.

Мы много пишем на эту тему — но большинство людей предпочитает вообще не «заморачиваться» политикой, они не хотят ни видеть, ни слышать политиков, но, тем не менее, каждый раз идут и голосуют — за тех, кого им предложит власть. Так было вчера — так, к сожалению, будет и завтра. И только тогда, когда проблема больно затронет непосредственно кого–то — только тогда люди могут подать голос в свою защиту. И то далеко не все — потому что под угрозу радиоактивного заражения в Володарском районе попали около 20 тысяч человек — не считая близлежащего 500–тысячного Мариуполя — а на митинги протеста вышло около тысячи людей. Остальным — наплевать? Или просто страшно?

21 мая исполнилось бы 43 года Гиви Гонгадзе. Мирослава Гонгадзе, вдова журналиста, посвятила ему следующие строки:

«Україна, за яку ти був готовий і віддав своє життя, продовжує жити без надії. Від твоєї смерті країна пішла по третьому колу спіралі, яка веде у нікуди. Ті ж обличчя у політиці, така ж безвихідь у суспільстві, і така ж зневіра і невіра людей у свої сили. Одиниці сміливців губляться у масі слабких, розчавлених та пристосуванців. І поки кількість тих, хто готовий не миритись, не збільшиться, а маса розумних, але слабких, не набереться сили, марно сподіватись на якісь зміни.

Нам потрібно більше таких, як ти. Сьогодні кожен, перш за все для власного добра, мусить нарешті вирішувати не з позиції страху, а з позиції відваги. Саме тому кожен мусить зробити бодай маленький, але крок, щоб змінити своє життя і життя навколо себе.

Треба перестати пиняти на владу, яка погана, треба запитати себе, а що зробили ми, щоб вона стала кращою, відповідальнішою і чеснішою?

Чи ми готові знову іти до виборчих дільниць і голосувати за інерцією, в черговий раз зраджуючи собі, усвідомлюючи, що ті, за кого ми голосуємо, будуть такими ж самісінькими, як і ті, що сьогодні нами керують?».