Володимир Парасюк: «Дуже прикро, що ми стікаємо кров’ю на Сході, а тут далі продовжується все те саме…»

22.10.2014 16:53:32

Володимир Парасюк іде в народні депутати. Для чого? Про це він написав сам:

Я хочу, щоб мої діти жили вільно і не воювали. Щоб не носили хабарі з кабінету в кабінет. Те, що зараз відбувається в Україні – ганьба для всіх нас. Ми пережили Майдан, а чиновники на місцях і далі деруть побори з людей, якби і не було жертв Небесної сотні та війни на Сході України.

Я не син олігархів. Мій батько простий водій, що зараз воює на Сході, а мати – все життя працювала на робітничих посадах. Я тут народився і живу. В Україні дуже багато проблем, які потрібно вже і негайно вирішувати. Нас обдурили у 2004 році після Помаранчевої революції, зараз ми не можемо допустити, щоб нас знову обдурили і забули всі жертви режиму партії регіонів і комуністів.

Я не такий як всі. Я ціною свого життя захищав Україну і піду до кінця. Я знаю, за що хлопці вмирали, але до нас ніхто не прислухається. Потрібно міняти владу згори. Мене не цікавлять ні домовленості, ні гроші. В мене є ціль – справедливість на всіх рівнях і я до неї йду.

Ми живемо в Україні «від виборів до виборів», бо у нас народний депутат не відповідає за свої вчинки. Я домагатимусь скасування депутатської недоторканності, відкликання народного депутата і кримінальної відповідальності для депутатів всіх рівнів за бездіяльність. Не можна рватись до влади, щоб багатіти. Мені на виборах допомагають мої побратими, що воювали зі мною на Сході, а також молоді люди. Біля мене немає старих політиків, нечесних бізнесменів.

Дуже прикро, що ми стікаємо кров’ю на Сході, а тут далі продовжується все те саме, що було за Януковича. Коли ми були в Іловайську, у нас кожного дня було більше 10 вбитих і поранених. За що ми воювали? Щоб знову прийшли ті самі бандити до влади і знову обкрадали нас? Ні. Ми з побратимами цього не допустимо.

Нас зраджували на кожному кроці. Ми просили в командування, щоб нам дали танки і БМП, щоб ми не воювали на звичайних автомобілях. Наше прохання не виконали. Маємо 1000 жертв і російські війська в Україні.

У мене був друг. Він був мені братом по духу. Ми пройшли Майдан, одразу звідти пішли у батальйон «Дніпро-1» воювати. І так сталось, що знайшли тіла багатьох загиблих, а його тіло десь закопане в полі. Мені навіть нема, що сказати його батькам, які приїхали сюди. Його звати Тарас. Але я знаю точно, за що він боровся. Він загинув не за те, щоб ми й надалі жили нечесно.

Мені дідо у спадок залишив і Крим, і Донбас. І я таку Україну передам своїм дітям. Іншого виходу немає. Якщо будемо віддавати нашу землю Путіну шматками, то рано чи пізно він забере все.

В мене немає ні білбордів, ні реклами на телебаченні, на радіо. Бо всі гроші, що мені люди дають на вибори, я витрачаю на українську армію. Ми вже майже підготували до зими 3 батальйон 80-тої аеромобільної бригади.

Я йду не для того, щоб тільки здобути статус народного депутата. Верховну Раду потрібно використовувати як зброю, проти тих бід, які є в Україні. І дуже шкода, що депутати до цього часу використовували цю зброю проти нас – простих людей. Тому я маю ціль і розумію, що таке відповідальність. Я знаю, що можу помилитись у чомусь, але я є щирий і відвертий. Я не зійду зі шляху боротьби.

Майдан дав Україні такий енергетичний поштовх, що всі ті люди, що повернулись звідти, мали очистити владу у себе в районах і областях. Але вони не встигли, бо почалася війна. І вони як справжні патріоти і сини українського народу пішли захищати Україну. Багато з них полягло у цій боротьбі. Але ми пам’ятаємо за що боролись хлопці. Я не можу зрадити своїх побратимів. Мені Бог цього не простить.

Телефонували хлопці, що обороняють Донецький аеропорт. Вони «косять» ворога наліво і направо. Трупи сепаратистів вивозять «Уралами» і «Камазами», а наші воїни тримаються. Це наш незламний дух. Також наші содати тримають позиції в Дебальцево, Пісках, Маріуполі. Але війну ми виграємо тільки тоді, коли будуть чіткі і злагоджені команди і дії зверху. Без домовленостей з ворогом за закритими дверима, різних таємних угод з агресором, про які нам не повідомляють.

Українська нація є найсильнішою в світі. Зараз ми маємо унікальний шанс перемогти і врятувати Україну. І ми переможемо! Бо з нами Бог і пам’ять про полеглих героїв. Слава Україні!

P.S.

В житті я давав багато інтерв’ю і мені задавали багато питань. На щось я мав відповідь, а на щось ні. Цього разу були запитання, відповідь на які давала моя душа.  Це було те, чого дуже бракувало після Іловайська:

https://soundcloud.com/lvivwaveradio/backstage