Страху не знали, долі шукали…

04.05.2008 16:17:26

Дід автора по матері був білим офіцером. Убитий махновцями в Криму.
Двоюрідний брат тестя Віктор Білаш був начальником штабу Революційно-Повстанської армії махновців.
Батько – Василь Матвійович Удовиченко – був класним керівником Вячеслава Чорновола. Вячеслав Удовиченко живе в Маріуполі.

Добрий день, шановні!

Надсилаю свого вірша «Нестор Махно»:

Чом не співаєте ви про калину

Чи вас затуркали зовсім давно?

Чом ви дрімаєте, чи ви чекаєте,

Що вас розбудить Нестор Махно?

Чом позабули, як ви боролись?

І не ховалися ви під рядно,

Страху не знали, долі шукали,

Під прапорами батька Махно.

Бо від знущання ви озвіріли,

Кров розливали, ніби вино,

Був так жорстокий і невблаганний,

Степу володар – Нестор Махно.

Вітром носило грізні тачанки,

Від Гуляй-Поля до Сиваша,

Предків нескорених і невпокорених – Удовиченка і Білаша.

Чом не співаєте ви за столами,

Що ви убогі – вам все одно,

Щастя не маєте, чи ви чекаєте,

Що допоможе батько Махно?

Ваші чекання зовсім даремні,

В землю Парижа ліг він давно,

Грізний, рішучий і справедливий

Лицар Вкраїни – Нестор Махно.

Передмова до вірша: Трохим Якович Удовиченко родом з Полтавщини, Зінківського району. З того ж району, з села Удовиченки, мій дід, Матвій Максимович Удовиченко. На жаль, в 1932 році він помер від голоду в один день зі своїм сином Миколою. В один день!

При переході через Сиваш в 1920 році в складі війська Нестора Махна були бійці з корпусу Трохима Яковича Удовиченко. А Крим захищали білі, серед яких був білий офіцер Лука Францович Шахно. Яке майже співпадіння: Махно – Шахно. Так ось, цей білий офіцер був моїм дідом, батьком моєї матусі. При штурмі він був вбитий махновцями. Його дружині, моїй бабусі – Софії Ольшековській-Шахно, ординарець потім привіз в Мелітополь офіцерського картуза і шаблю діда. Бабуся, мати моєї мами, була полячкою. Оце дещо з історії мого роду.

Мало того, як потім виявилося (коли вже можна було говорити про те), що двоюрідний брат мого тестя Олександра Савича Коноваленка, Віктор Федорович Білаш був начальником штабу Революційно-Повстанської армії махновців. Його фото ще збереглось у нас.

І ще до історії мого роду. В 1954 році я був особисто знайомий з В’ячеславом Максимовичем Чорноволом. Мій батько – Василь Матвійович Удовиченко – був у нього класним керівником. Також зберегли деякі фото. Я про це розповідав у фільмі «Той, що пробудив кам’яну державу». Я знявся в цьому фільмі, навіть співав там написаний мною «Марш волі», в якому є слова:

«…І земля здригалася, аж переверталася,

Від тачанок Нестора Махна…»

Додаю ще вірш, автором якого, за переказами, є сам Нестор Іванович Махно. Щиро сподіваюсь, що це так.

Ой ти, батьку мій, степ широкий,

Поговоримо з тобою,

Молоді мої буйні роки,

Гей, пішли ви всі за водою.

Я стою, як дуб на могилі,

Сліз моїх та й ніхто не витер,

Я один в цілім світі,

А навколо лиш зорі та вітер.

Ось хто повинен бути серед видатних українців! Нестор Махно!

Надсилаю все це з надією на публікацію. Може, хто відгукнеться. Наперед дякую. До побачення.

З повагою В’ячеслав Удовиченко, м.Маріуполь.