Наступ на україномовні школи на Донбасі продовжується

25.06.2011 22:03:01

Ще одна україномовна школа попала під удар неукраїнської в Україні влади.

 Лист батьків учнів Володарської ЗОШ №3, громади райцентру Володарського Донецької області:

 Сьогодні в нашому селищі Володарське Донецької області без згоди громади закривають загальноосвітню школу №3, яка єдина в селищі має статус україномовної. Причина вагома: школа на 300 місць, а навчається в ній 124 учні. Чому так сталося? Тому що регіон у нас російськомовний, всі свята, районна газета, все оточення російськомовне, і тому ми стали чужими серед своїх. А ще тому, що немає в нас управлінської політики в освіті, де управляють малодосвідчені люди, які тільки те і вміють, що закривати школи і «класти до кишень мільйони». Ми і з цим змирилися, але коли у триповерховій будівлі наші обранці районної ради вирішили залишити початкову школу на 38 дітей, ми задумалися. У цій будівлі буде працювати у крайньому разі два поверхи, тому що на другому поверсі знаходяться спортзал і актовий зал, а велику їдальню на 120 місць переносять у ігрову для малят, ігрову переносять до бібліотеки, в якій навіть у літню спеку холодно. Це не лише обурливо, але й протизаконно.

  Нам, батькам, кажуть, що все це робиться з метою доступу наших дітей до якісної освіти. До цього моменту, та і в цьому році, наша школа у рейтингу шкіл району посідала тільки призові місця, наші діти – активні учасники різних змагань та конкурсів – обласних, Всеукраїнських та Міжнародних.

  Майже кожна дитина розвивається за інтересами в різних гуртках: хореографічному, вокальному, «Вишиванка», Клубі «Феміда», спортивній секції тощо. Це тому що після школи дитина прийшла додому, поїла і пішла на заняття. Одна частина мікрорайону – діти навіть не переходять дорогу. До речі, скільки ми не ставили питання, наша влада так і не спромоглася намалювати «зебру» для переходу дітей з іншої частини мікрорайону. А тепер дітям треба буде добиратися до шкіл за 2 та 3 кілометра. При цьому постійного транспортного сполучення навіть з центром селища немає. Нам обіцяють транспорт двічі на день, але діти будуть повністю залежати від транспорту, а тому розвиватися за інтересами, як було в нашій школі, не зможуть. А ходити пішки дітям небезпечно, тому що треба йти через пустир та територію колишнього дитячого садка «Теремок», який закрили у 1990 році, сьогодні він перетворився на руїну та притон наркоманів та алкоголіків.

  Ми вимагаємо від влади забезпечити роботу нашої школи, щоб триповерхова будівля школи, їдальня та автономна котельня не перетворились на чергові руїни, адже Президент України Янукович В. Ф. та прем’єр–міністр Азаров М. Я. кожного дня сповіщають про зростання економіки і збільшення коштів на освіту.

  Ми дуже сподіваємося, що 1 вересня 2011 року наші діти знову сядуть за парти в затишних класах рідної школи.

 Батьки учнів Володарської ЗОШ №3, громада мікрорайону

 До цього можна додати тільки те, що в минулому році школа відсвяткувала свій ювілей — 50 років. На цей шкільний ювілей з’їхались випускники школи з різних міст України і Росії…

 В усі сутужні часи школу ніхто не додумувався закривати. І лише коли «рідна» для Донбасу партія взяла вУкраїні всі важелі влади, то першими побачили справжнє лице цієї партії ті, хто за неї голосував — жителі Донецької області.

  А справжнє лице — то ненависть до України і до всього українського. І саме тому під сокиру закриття шкіл першими попали саме українські школи.

  Треба зазначити також, що після обрання нового Президента головою райадміністрації став етнічний грек Василь Балабанов. І він же на останніх виборах до місцевих рад на безальтернативних виборах став депутатом Донецької обласної ради від Володарського району — разом з теперішнім виконуючим обов’язки губернатора Донецької області Сергієм Дєргуновим — етнічним росіянином.

  Не хотілося згадувати про етнічне походження представників влади — але коли вони починають з того, що б’ють в Україні в першу чергу українців — то не може не виникнути питання: чому? І не може не виникнути застереження щодо наслідків таких дій представників влади, які випали з реальності, забувши, в якій країні вони живуть, і чим завжди закінчується пригноблення людей по етнічній ознаці.

  Грошей не вистачає? На утримування величезних роздутих адміністрацій, на будівництво собі палаців і купівлю автомобілів за мільйони — на це вистачає. На будівництво суперсучасних готелів і всієї інфраструктури для футбольних фанатів, які на пару тижнів з’їдуться в Україну — на це також грошей вистачає.

  А от на українських дітей грошей нема. І на школи українські також гроші скінчилися.