Обоснование правомерности перерасчета пенсий

07.10.2011 21:14:18

В КОПИЛКУ ЮРИДИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ ПЕНСИОНЕРОВ УКРАИНЫ
( по защите своих нарушенных Государством прав, своей чести и своего достоинства в судах Украины)

На сайте uargument.com.ua ранее были размещены образцы текстов исковых заявлений в суды Украины по детям войны и всеукраинскому перерасчету пенсий в 2008 году с учетом индекса инфляции в Украине.

Многие пенсионеры, подавшие такие иски в суды Украины, уже столкнулись с тем, что ответчики по этим искам требуют от истцов предоставить в суд обоснование правомерности расчета суммы денежного долга Государства этим пенсионерам с учетом индекса инфляции в Украине.

Рекомендуем истцам на первом или на последующих заседаниях суда (до вынесения решения) по рассмотрению их дел по уже поданным искам выступить с письменным заявлением, необходимость в котором появилась в связи с новым очередным антиконституционным Законом Украины № 3491- 6: «О внесении изменений в ЗУ « О Государственном бюджете Украины на 2011 год», который вступил в действие с 19.06.2011 г.

Заява по обгрунтуванню правомірності ( законності) розрахунку грошових коштів
з урахуванням індексу інфляції від заявника зі статусом «дитина війни»

_________________________________ районний суд
м. ________________,____________________ області,
адреса: _____, м. ____________________,
_____________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____
П О З И В А Ч: ____________________________________________,
( прізвище, ім*я, по батькові )
адреса: _____, м._____________________,
______________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____,
тел. (______) ______________
В І Д П О В І Д А Ч:
Управління Пенсійного фонду України
в ___________________р-ні м. _______________,
______________________ обл.,
адреса: _____ , м. _____________________,
______________________ обл.,
вул( пр. ) ________________________, буд. ____,
тел. ( _____) ______________

ОБГРУНТУВАННЯ (на 2 арк.)

правомірності ( законності) розрахунку заборгованих мені Державою грошових коштів
з урахуванням індексу інфляції в Україні по справі №____________, суддя__________________

Я, ______________________________________, громадян___ України, ___ ___________ ________
( прізвище, ім’я, по батькові )
року народження, отримую пенсію за віком, перебуваю на обліку Управління ПФУ в _____________________________районі м.______________________ , ________________________________ області. Маю статус “ дитина війни “.
Згідно статті 49 КАС України „Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі”, частини 3, пункту 11, я маю право „користуватися іншими процесуальними правами, наданими іншим кодексом”.
Розглянемо деякі статті Цивільного Кодексу України( ЦКУ) по матеріалам книги: : ЦКУ. Коментар – Х. : ТОВ. : «Одіссей», 2004. Під ред. д. ю. н. проф. Харитонова Є. О. та інш. ( стор. 25- 27, 441, 442). Статті 20- 22, 623, 625.
Ст. 20. Здійснення права на захист.
1. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
2. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Коментар.
Коментована стаття ЦК вказує на те, що суб*єкт права може обрати один або кілька способів захисту.
Розпорядження своїм правом на захист – це уповноважуюча норма цивільного законодавства, яка полягає у наділенні особи, яка вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними, можливості застосувати заходи захисту, передбачені законом або договором.
Ст. 21. Визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
1.Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
2. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Коментар.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України у справі громадянки Дзюби кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 22 та ін. Закону України «Про судоустрій України» справи, які стосуються визначення законності у сфері публічно-правових відносин входить до компетенції адміністративних судів.
У багатьох випадках визнання управлінської діяльності неправомірною є недостатнім для поновлення порушеного чи оспореного права. Тому відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Ст. 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
1.Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Коментар.
Основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушенних прав виникає у громадян і юридичних осіб із самого факту невиконання обов*язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов*язення має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред*явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (див. коментар до ст. 623 ЦК).
Ст. 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов*язання.
1. Боржник, який порушив зобов*язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов*язання, доказується кредитором.
3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов*язення має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред*явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Коментар.
Частина 1 статті, що коментується, встановлює загальний обов*язок боржника, який порушив зобов*язання, відшкодувати кредиторові в повному обсязі завдані порушенням збитки, що включають реальні збитки і упущену вигоду ( див. ст. 22 ЦК і коментар до неї).
Ст. 625. Відповідальність за порушення грошового зобов*язання.
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з вищевикладеним розрахунок розміру заборгованих мені (кредитору) Державою (боржником) грошових коштів з урахуванням індексу інфляції в Україні в моїй Позовній заяві по вищевказаній судовій справі повністю відповідає КАС і ЦК України.

П О З И В А Ч:_________________ ______________________________
( п і д п и с) ( прізвище і. по б. )

Дата: ____ _________________ 201_ року

Заява по обгрунтуванню правомірності ( законності) розрахунку грошових коштів з урахуванням індексу інфляції від заявника зі статусом «пенсіонер»

районний суд
м. ________________,____________________ області,
адреса: _____, м. ____________________,
_____________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____

П О З И В А Ч: ____________________________________________,
( прізвище, ім*я, по батькові )
адреса: _____, м._____________________,
______________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____,
тел. (______) ______________

В І Д П О В І Д А ЧІ:
1. Кабінет міністрів України,
адреса: 01008, м. Київ- 8,
вул. М. Грушевського, буд. 12/2,
тел.: (044) 2566333

2. Управління Пенсійного фонду України
в ___________________р-ні м. _______________,
______________________ обл.,
адреса: _____ , м. _____________________,
______________________ обл.,
вул( пр. ) ________________________, буд. ____,
тел. ( _____) ______________

ОБГРУНТУВАННЯ (на 3 арк.)
правомірності ( законності) розрахунку заборгованих мені Державою грошових коштів
з урахуванням індексу інфляції в Україні по справі №____________, суддя__________________

Я, ______________________________________, громадян___ України, ___ ___________ ________
( прізвище, ім*я, по батькові )
року народження, отримую пенсію за віком, перебуваю на обліку Управління ПФУ в _____________________________районі м.______________________ , ________________________________ області. З ___ __________ _________ року не працюю.

Згідно статті 49 КАС України „Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі”, частини 3, пункту 11, я маю право „користуватися іншими процесуальними правами, наданими іншим кодексом”.

Розглянемо деякі статті Цивільного Кодексу України( ЦКУ) по матеріалам книги: : ЦКУ. Коментар – Х. : ТОВ. : «Одіссей», 2004. Під ред. д. ю. н. проф. Харитонова Є. О. та інш. ( стор. 25- 27, 441, 442). Статті 20- 22, 623, 625.

Ст. 20. Здійснення права на захист.
1. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
2. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Коментар.
Коментована стаття ЦК вказує на те, що суб*єкт права може обрати один або кілька способів захисту.
Розпорядження своїм правом на захист – це уповноважуюча норма цивільного законодавства, яка полягає у наділенні особи, яка вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними, можливості застосувати заходи захисту, передбачені законом або договором.

Ст. 21. Визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
1.Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
2. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Коментар.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України у справі громадянки Дзюби кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 22 та ін. Закону України «Про судоустрій України» справи, які стосуються визначення законності у сфері публічно-правових відносин входить до компетенції адміністративних судів.
У багатьох випадках визнання управлінської діяльності неправомірною є недостатнім для поновлення порушеного чи оспореного права. Тому відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Ст. 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
1.Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Коментар.
Основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушенних прав виникає у громадян і юридичних осіб із самого факту невиконання обов*язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов*язення має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред*явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (див. коментар до ст. 623 ЦК).

Ст. 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов*язання.
1. Боржник, який порушив зобов*язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов*язання, доказується кредитором.
3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов*язення має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред*явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Коментар.
Частина 1 статті, що коментується, встановлює загальний обов*язок боржника, який порушив зобов*язання, відшкодувати кредиторові в повному обсязі завдані порушенням збитки, що включають реальні збитки і упущену вигоду ( див. ст. 22 ЦК і коментар до неї).

Ст. 625. Відповідальність за порушення грошового зобов*язання.
3. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вищевикладеним розрахунок розміру заборгованих мені (кредитору) Державою (боржником) грошових коштів з урахуванням індексу інфляції в Україні в моїй Позовній заяві по вищевказаній судовій справі повністю відповідає КАС і ЦК України.

П О З И В А Ч:_________________ ______________________________
( п і д п и с) ( прізвище і. по б. )

Дата: ____ _________________ 201_ року

Заява – уточнення

П О З И В А Ч:_________________ ______________________________
( п і д п и с) ( призвище і. по б. )

Дата: ____ _________________ 201_ року

_________________________________ районний суд
м. ________________,____________________ області,
адреса: _____, м. ____________________,
_____________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____
П О З И В А Ч: ____________________________________________,
( прізвище, ім*я, по батькові )
адреса: _____, м._____________________,
______________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____,
тел. (______) ______________
В І Д П О В І Д А Ч:
Управління Пенсійного фонду України
в ___________________р-ні м. _______________,
______________________ обл.,
адреса: _____ , м. _____________________,
______________________ обл.,
вул( пр. ) ________________________, буд. ____,
тел. ( _____) ______________

З А Я В А-УТОЧНЕННЯ ( на 3 арк.)

на СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ _________________________________________ районного суду
м._________________________, ____________________ обл. по справі № __________________
__ __________201_ р., суддя- _____________________________________.

Я, ___________________________________, громадян__ України, __ ___________ _______ року народження, отримую пенсію за віком, перебуваю на обліку Управління ПФУ в _____________________ районі м.____________________, ___________________ області; по ЗУ № 2195-4 від 18.11.2004 р. « Про соціальний захист дітей війни» з доповненням- ЗУ № 1891-6 від 16.02.2010 р. маю правовий статус дітей війни; також цим ЗУ держава Україна зобов`язується визначати основи мого соціального захисту та гарантувати мені соціальну захищенність шляхом надання мені пільг і державної соціальної підтримки.
Користуючись наданими мені статею 49 Кодексу Адміністративного Судочинства України правами я заявляю наступне.

Як я розумію і як розуміють ВСІ ГРОМАДЯНИ, котрі мешкають у будь-якій СУВЕРЕННІЙ ТА НЕЗАЛЕЖНІЙ, ДЕМОКРАТИЧНІЙ, СОЦІАЛЬНІЙ, ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ, якою по статті 1 КУ повинна бути також моя ДЕРЖАВА УКРАЇНА, що всі гілки влади такої ДЕРЖАВИ ЗОБОВ`ЯЗАНІ ВИКОНУВАТИ ВСІ СТАТТІ БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ і ЦЬОГО ЗАКОНУ, і КУ, і ВСІ РІШЕННЯ КСУ ПО ПИТАННЮ ДІТЕЙ ВІЙНИ, і ПОСТАНОВИ ВСУ ПРО МОРАЛЬНУ ШКОДУ та ІНШІ ЗУ ПО ЗАХИСТУ ПОРУШЕННИХ ПРАВ І СВОБОД, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.

А судова система України, керуючись статтею 6, §1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статтею 1 Протоколу № 1 до цієї Конвенції, ратифікованих Україною 11 вересня 1997 року, повинна підіймати гідність і честь України у світі шляхом прийняття ЗАКОННИХ та СПРАВЕДЛИВИХ судових рішень по справам ЗАХИСТУ ЧЕСТІ та ГІДНОСТІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, тим самим зменшуючи кількість зверненнь громадян України за захистом своїх прав і свобод, честі та гідності до Європейського Суду по правам людини.

14 червня 2011 р. ВРУ прийняла новий ЗУ № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет України на 2011 рік», який вступив в дію 19.06.2011 р.; офіційне опублікування Голос України, 2011, 06, 18.06.2011 № 110.
Стаття 7 цього ЗУ: « Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту:
4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»… , статті 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни»… , статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»… застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Цей ЗУ не відповідає ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та КУ згідно з наступним:
В законі дається посилка на бюджет Пенсійного фонду України. Згідно зі статею 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»: «Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України».
Але відповідних змін до цього Закону не було і не може бути, так як другий абзац статті 3 Закону прямо вказує, що «Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами».
А згідно зі статею 11 за таке порушення посадові особи і громадяни повинні нести відповідальність згідно з законом.
Згідно зі статею 64 КУ-« Констутиційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених КУ.
В умовах військового або надзвичайного стану, можуть встановлюватися окремі обмеження прав та свобод з вказівкою строка тривалості цих обмежень. Не можуть бути обмежені права та свободи, передбачені статтями24, 25, 27- 29, 40, 47, 51, 52, 55- 63 цієї Конституції ».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, ЯКЕ Є ОБОВ`ЯЗКОВИМ ДО ВИКОНАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, ОСТАТОЧНИМИ І НЕ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНЕ, встановлює наступне:
«Пункт 4 розділу «Вирішив» — « Звернути увагу ВРУ , Президента України, КМУ на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 КУ, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введенні в дію ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ ( далі: ЗБ) ».
«Пункт 4 розділу «Установив»:
«У частині другій статті 8 КУ встановлено вимогу щодо ЗУ – усі вони прймаються виключно на основі КУ і повинні відповідати їй.
……………………………………………………………….
Вимоги щодо змісту ЗБ містяться в частині другій статті 95 КУ, положення якої конкретизовано у статті 38 Бюджетного кодексу України( далі – Кодекс).
Встановлений частиною другою статті 95 КУ, частиною другою статті 38 Кодексу перелік правовідносин, які регулюються ЗБ, є вичерпним.
Зі змісту наведених положень КУ та Кодексу вбачається, що ЗБ як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших ЗУ- він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситься зміни, зупинятися дія чинних ЗУ, а також встановлюватися інше ( додаткове ) правове регулювання відносин, що є предметом інших ЗУ. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу.
Метою і особливістю ЗБ є забезпечення належних умов для реалізації положень інших ЗУ, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті ЗБ мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 КУ).
Оскільки предмет ЗБ чітко визначений у КУ, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими ЗУ».

Новий закон не має по статті 58 КУ зворотньої сили в часі, окрім випадків, коли вони пом`якшують або відміняють відповідальність особи.

Вишенаведене обгрунтування ще раз доводить, що ЗУ № 3491-6 від 14.06.2011 р. не може відмінити всі вимоги в моїй ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ по розглядаємої судовій справі у тому складі і наступний пункт, який у часі співпадає з терміном початку дії ЗУ № 3491-6 ( 19.06. 2011 р. ).:
« 5. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в _______________________ районі
м. _________________, ___________________________ обл. довічно здійснювати мені нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.»

Обгрунтування правомірності(законності) розрахунку заборгованих мені Державою грошових коштів з урахуванням індексу інфляції в Україні приведено у Додатку 2 до цієї ЗАЯВИ.

Крім того, згідно з Цивільним Кодексом України, ст. 625 «Відповідальність за порушення грошового зобов*язення», частиною 2: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом» — ПРОШУ на прінятті Судом Рішення про додаткове відшкодування мені Державним казначейством Кабінету Міністрів України через УПФУ _________________________району м.________________________, ______________________________ обл. 3% річних від заборгованої мені Державою Україна грошової суми з 01 січня 2006 року по день прийняття Судового Рішення по цій моїй Адміністративній справі.

ОБГРУНОВАНІСТЬ ВСІХ МОЇХ КОНСТИТУЦІЙНИХ і ВІДПОВІДНИХ ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ ВИМОГ ДО ВІДПОВІДАЧА, на мій погляд, доволі ВИЧЕРПНО ВИКОНАНА у моїй ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ а також у приведеному обгрунтуванні пункту 5 моїх вимог до ВІДПОВІДАЧА та у проханні до суду про додаткове відшкодування мені Державою 3% річних від заборгованої мені Державою грошової суми.
ДОКАЗИ у моїй ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ а також у цій ЗАЯВІ є вичерпними ; нових доказів у мене не існує.

ПРОШУ ПРИЙНЯТИ ЗАКОННЕ та СПРАВЕДЛИВЕ РІШЕННЯ ( ПОСТАНОВУ ) по моїй СПРАВІ:
ЗАДОВОЛЬНИТИ ВСІ МОЇ ОСТАТОЧНІ ПРОХАННЯ у ПОВНОМУ ОБСЯЗІ.

Додатки:
1. Копія ЗАЯВИ.
2. Обгрунтування правомірності(законності) розрахунку заборгованих мені Державою грошових коштів з урахуванням індексу інфляції в Україні.

П О З И В А Ч:______________ ( ____________________________ )
( підпис)

____ ____________ 201_ року

 

_________________________________ районний суд
м. ________________,____________________ області,
адреса: _____, м. ____________________,
_____________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____

П О З И В А Ч: ____________________________________________,
( прізвище, ім*я, по батькові )
адреса: _____, м._____________________,
______________________ обл.,
вул.( пр.)_______________________, буд. ____,
тел. (______) ______________

В І Д П О В І Д А ЧІ:
1. Кабінет міністрів України,
адреса: 01008, м. Київ- 8,
вул. М. Грушевського, буд. 12/2,
тел.: (044) 2566333

2. Управління Пенсійного фонду України
в ___________________р-ні м. _______________,
______________________ обл.,
адреса: _____ , м. _____________________,
______________________ обл.,
вул( пр. ) ________________________, буд. ____,
тел. ( _____) ______________

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА (на 7 арк.)
про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

Я, ______________________________________, громадян___ України, ___ ___________ ________
( прізвище, ім*я, по батькові )
року народження, отримую пенсію за віком, перебуваю на обліку Управління ПФУ в _____________________________районі м.______________________ , ________________________________ області. З ___ __________ _________ року не працюю.
Мої показники по даним УПФУ для обчислення і перерахунку пенсії на 01 січня 2008 року:
коефіцієнт стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1.2–Кст=_______; індівідуальний коефіцієнт заробітку – Кз= ________.
Закон України (далі ЗУ) « Про Державний бюджет України (далі ЗБ) на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107- VI від 28 грудня 2007 р. частиною 4 розділа ІІІ — Прикінцевих положень фактично проголосив перерахунок пенсій для всіх пенсіонерів України (працюючих і непрацюючих), які отримували нараховані їм пенсії у солідарній системі пенсійного забезпечення згідно з Розділом III ЗУ N 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( далі ЗП) — ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ :
« Встановити, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002-2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із врахуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій».
Про це ж був внесений текст у вступний розділ ЗП:
«( Встановити, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із цим Законом із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002-2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій згідно із Законом № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007)».
Нижчеприведені викладки статей ЗУ, Конституції України( далі КУ) та Рішень Конституційного Суду України( далі КСУ) доводять, що врахуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій, при перерахунку пенсій з 01 січня 2008 року було суб*єктивним рішенням Кабінету міністрів України (КМУ) і не відповідають іншим ЗУ, КУ та РІШЕННЯМ КСУ.
ЗГІДНО ЗІ СТ. 42, ЧАСТИНИ 4 ЗП: « Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону».
ІНШОГО У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ, ЯКЕ ПОВНІСТЮ ВІДПОВІДАЄ КУ, ЯКА ЗГІДНО З ЇЇ СТАТЕЮ 8 МАЄ НАЙВИЩУ ЮРИДИЧНУ СИЛУ, НЕ ІСНУЄ!

Стаття 40 ЗП.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
…………………………………………………………………………………………………………………………………
2. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях,
Зс — середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів; ( Абзац четвертий частини другої статті 40 в редакції Закону № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 )
Ст. 42 ЗП: «Індексація та перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу ( Назва статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2291-IV ( 2291-15 ) від 23.12.2004 )
………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
4. У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону».
Статею 64 КУ- « Констутиційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених КУ.
В умовах військового або надзвичайного стану, можуть встановлюватися окремі обмеження прав та свобод з вказівкою строка тривалості цих обмежень. Не можуть бути обмежені права та свободи, передбачені статтями24, 25, 27- 29, 40, 47, 51, 52, 55- 63 цієї Конституції ».
Найбільш цікава стаття 60 КУ: « НІХТО НЕ ЗОБОВ`ЯЗАН ВИКОНУВАТИ ЯВНО ЗЛОЧИННІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ АБО НАКАЗИ».
У розробників КУ, мабуть, і гадки не було, що крім вказанного у цій статті КУ МОЖУТЬ БУТИ і ЗЛОЧИННІ ЗУ !
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, ЯКЕ Є ОБОВ`ЯЗКОВИМ ДО ВИКОНАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, ОСТАТОЧНИМ І НЕ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНИМ, встановлює наступне:
Пункт 4 розділу «Вирішив» — « Звернути увагу ВРУ , Президента України, КМУ на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 КУ, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введенні в дію ЗБ ».
Пункт 4 розділу «Установив»:
«У частині другій статті 8 КУ встановлено вимогу щодо ЗУ – усі вони прймаються виключно на основі КУ і повинні відповідати їй.
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
Вимоги щодо змісту ЗБ містяться в частині другій статті 95 КУ, положення якої конкретизовано у статті 38 Бюджетного кодексу України( далі – Кодекс).
Встановлений частиною другою статті 95 КУ, частиною другою статті 38 Кодексу перелік правовідносин, які регулюються ЗБ, є вичерпним.
Зі змісту наведених положень КУ та Кодексу вбачається, що ЗБ як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших ЗУ- він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситься зміни, зупинятися дія чинних ЗУ, а також встановлюватися інше ( додаткове ) правове регулювання відносин, що є предметом інших ЗУ. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу.
Метою і особливістю ЗБ є забезпечення належних умов для реалізації положень інших ЗУ, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті ЗБ мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 КУ).
Оскільки предмет ЗБ чітко визначений у КУ, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими ЗУ».

Ст. 21 КУ:
« Всі люди вільні та рівні у своїй гідності і правах.»
Частина 3 ст. 22 КУ: « При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних законів ( у т. ч. і КАС України– примітка Позивача) не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Ст. 24 КУ:
« Громадяни мають рівні конституційні права та свободи і рівні перед Законом. Не може бути привілеїв або обмежень по прикметам…етнічного і соціального походження, майнового становища…»
Частина 1 ст. 55 КУ: « Права та свободи людини і громадянина захищаються судами. Кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій або бездіяльністі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб».
Ст. 48 КУ: « Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, яка включає достатнє харчування, одяг, житло».
Ст. 58 КУ: « Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків, коли вони пом*якшують або відміняють відповідальність особи».
Ст. 92, підпункт 6 КУ: « Виключно Законами України визначаються:
6) основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення … »
Ст. 124, абзац 5 КУ: « Судові Рішення ухвалюються судами ім*ям України та є обов*язковими для виконання на всій території України».

Стаття 8 Конституції України проголосила дію в Україні принципу верховенства права і гарантує, що Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативні акти ухвалюються на її основі і повинні відповідати їй. Не можуть бути виключенням і діючі Закони України а також Постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно із статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства ( далі КАС ) України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а стаття 9 КАС України закріплює принцип законності в діяльності суду і визначає, що в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Таким чином, вишенаведені викладки змісту статей 40, 42 ЗП із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення або перерахуванні пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, доводять, що ЗП має вищу юридичну силу перед ЗБ на 2008 рік (№ 107- VI від 28 грудня 2007 р. ).
Відповідач1 є гілкою Влади України, який повинен був діяти при розробці ЗБ на 2008 рік в межах статей 40, 42 ЗП згідно з КУ, Бюджетним кодексом та Рішенням КСУ № 6-рп/ 2007 .
Відповідно пп. 7, п. 2.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України УПФУ в районах, містах призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомоги на поховання та інші соціальні виплати згідно чинному законодавству. Таким чином, Відповідач 2 є органом, якому делеговано повноваження про призначення та виплати пенсій, а тому повинен був діяти у відповідності з вимогами статті 42 ЗП і здійснювати відповідні нарахування і виплати. Проте такі нарахування і виплати у встановленому цим Законом розмірі з 01 січня 2008 року мені не виплачувались.
Відповідно до частини другої статті 19 КУ органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дотримання цієї конституційної норми суб*єктом владних повноважень відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 КАС України є предметом обов*язкової перевірки судом у справах про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
У разі, коли порушення прав особи викликано не пртивоправними діями суб*єкта владних повноважень, а прийняттям законодавцем неконституційних положень, то захист порушених прав має відбутися лише в порядку, визначеному частиною третьою статті 152 Конституції України, шляхом звернення з позовом про відшкодування шкоди. »
Стаття 23 ЗП. «Розгляд спорів.
Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку».

Я вважа___, що Відповідачі сумлінно виконують свої зобов’язання і підвищення пенсії, починаючи з 01 січня 2008 року, я сприйма___ як перерахунок пенсії згідно із статею 42 ЗП. Дізнавшись про порушення свого права на отримання пенсії в передбаченому Законом розмірі, я вимушен__ звернутися до суду за його захистом.

Що стосується строку мого звернення до суду.
Стаття 46 ЗП. « Виплата пенсії за минулий час.
…………………………………………………………………………
2. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів».
Отже, до спірних правовідносин не застосовується строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Крім того, частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У даному випадку попуск строку звернення до адміністративного суду не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з моменту порушення мого права.
Відповідно до ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема до них належить ратифікована Верховною Радою України Європейська „Конвенція про захист прав людини та основних свобод”, яка, як і інші міжнародні договори , підлягає застосуванню при розгляді справ судами».
Згідно з КАС України ст. 72 „Підстави для звільнення від доказів”, п. 2 – „Обставини, визначені судом загальновідомими не потрібно доказувати”.
Таким чином, загальновідомими є КУ, Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод,, розділ ІІІ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058- ΙV від 09 липня 2003 року та Рішення Конституційного Суду України” № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції.
Я вважаю, що суд не має достатніх підстав для розгляду справи у скороченому провадженні і ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до частини 3 статті 49 КАС України я, як особа, яка бере участь у справі, маю право: заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими процесуальними правами, наданими мені цим Кодексом. Таким чином , я маю право особисто дати пояснення суду відносно порушення моїх прав та підстав для їх поновлення, в тому числі поновлення строку на подачу позову, знати склад суду та заявляти відвід суддів.
Суд у даному випадку не може розглянути справу у скороченому провадженні без порушення моїх прав, тому повинен розглянути справу за загальними правилами КАС України та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Недорахована і недоплачена мені пенсійна грошова сума за період з 01 січня 2008 р. по 30 квітня 2011 р. без урахування індексу інфляції в Україні розраховується наступним чином.
Розраховуємо, наприклад, пенсію з 01 січня 2008 р. з показником середньої зарплати по Україні, що застосовується для обчислення пенсій. за 2006 р. (з порушенням ЗП )- 928.81 грн.
Загальний розмір пенсії за віком: 928.81хКст хКз = _____.__ ( грн. ).
По ЗП – 1197.90 грн.( середня зарплата за 2007 рік ) : 1197.90хКст хКз = _______.__ ( грн.).
Різниця ( недоплачена сума пенсії ): ______.___— ______.___ = _______.___ ( грн.).
Рахувати доплати до загального розміру пенсії не треба, бо вони не залежать від середньої зарплати по Україні для розрахунку пенсій і однакові, що не впливає на результат при обчисленні різниці.
Потім обчислюється різниця за наступні місяці 2008-2010 років та січень – квітень 2011 року з урахуванням індексів підвищення пенсій по ст.42 ЗП тощо згідно з офіційними показниками, якими керується УПФУ.
Недорахована і недоплачена мені пенсійна грошова сума Н за період з 01 січня 2008 р. по 30 квітня 2011 р. з урахуванням індексу інфляції в Україні розраховується по загальновідомій формулі складних відсотків.
Н= Р1хК1хК2хК3хК4хК5хК6хК7+Р2хК2хК3хК4хК5хК6хК7+Р3хК3 хК4хК5хК6хК7+Р4 хК4хК5хК6хК7+
+Р5 хК5хК6хК7+Р6 хК6хК7+Р7хК7,
де К1-К7- відносні розміри індексів інфляції в Україні за 2008-2010 роки та за січень-квітень 2011 року відповідно; Кі визначається по формулі: Кі=Кі%/100%, де Кі%-розміри індексів інфляції в Україні, розраховані Держкомстатом України (довідка додається). Обчислені значення К1-К7; К1=1,223; К2=1,123; К3=1,091; К4=1,01; К5=1,009; К6=1,014; К7=1,014; Р1-Р7- недораховані до моєї пенсії суми різниць за 2008-2010 роки та різниць за січень-квітень 2011 р. відповідно.
Після обчисленя коефіцієнтів з точністю до 0,00001 отримаємо:
Н=Р1х1.57007+Р2х1.28379+Р3х1.14318+Р4 х1.04782+Р5 х1.03745+Р6х1.02820+Р7х1.014 ( грн. ).

Згідно статті 49 КАС України „Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі”, частини 3, пункту 11, я маю право „користуватися іншими процесуальними правами, наданими іншим кодексом”.
Стаття 56 Конституції України надає мені право „на відшкодування мені за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, які задані мені незаконною дією чи бездіяльністю, рішеннями органів державної влади … при виконанні ними своїх обов’язків.”
Матеріальну або моральну шкоду, які нанесені юридичним або фізичним особам актами або діями, які визнані неконституційними, відшкодовуються державою згідно з діючими Законами України”.
Кодекси України – КАС, ЦК, ЦПК України захищають права та свободи громадян України, які встановлені Конституцією України, не виключаючи відшкодування Державою моральної (немайнової) шкоди, якщо вона заподіяна особі України.
Так, наприклад, ЦК України ст. 297 „Право на повагу до гідності та честі” встановлює:
1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Стаття 23 цього Кодексу „Відшкодування моральної шкоди” дозволяє мені заявити, що внаслідок того, що мої конституційні права і свободи як громадянина України не виконуються державою – принижені мої честь та гідність ( пункт 4 частини другої ст. 23 в редакції закону № 3261-ΙV від 22.12.2005р.), то за це приниження я маю право вимагати від Відповідача 1 грошового відшкодування.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. „Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, п10-1:
„При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянину незаконними рішеннями , діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими чи службовими особами, судам слід виходити з того , що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону „Про оперативно-розшукову діяльність”). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено, або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідальним органом суд має притягнути як „відповідача” відповідний орган Державного Казначейства України”.
В свою чергу, КАС України не заперечує стягнення з „відповідача” грошового відшкодування на мою користь за приниження моєї честі та гідності внаслідок порушення моїх конституційних прав та свобод, про що прямо вказано в ст. 105, п. 3, п.п. 4: „Форма і зміст адміністративного позову” – „стягнення з „відповідача” (суб’єкта владних повноважень) коштів на відшкодування шкоди, завданої суб’єктом владних повноважень незаконним рішенням, дією або бездіяльністю”.
Пункт 1 Постанови №4 від 31.03.95р. всановлює наступне:
„Звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом вирішення справ, пов’язаних з відшкодуванням такої шкоди».
Згідно з п. 4 згаданої вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, який вимагає від Позивача: „відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової)шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується”, обґрунтовую відшкодування мені Державою моральної (немайнової) шкоди:
1. Моральна шкода полягає в тому, що своїми неконституційними діями через УПФУ __________________ району м. __________________ Держава в обличчі КМУ порушила мої конституційні права і свободи як громадянина України; внаслідок цього принижені мої особисті честь і гідність, які згідно зі ст. 3 КУ є в Україні вищою соціальною цінністю.
2. Моральна шкода заподіяна мені, громадян____ України тим, що порушені мої права людини.
3. Розмір грошового відшкодування за моє моральне приниження Державою повинен бути безмірним, так, як згідно із Конституцією України людина, її життя і здоров’я, честь та гідність безцінні.
Однак, я оціни___ грошове відшкодування за моральну шкоду, нанесену мені Державою, у розмірі лише _________ грн., тому, що, як громадян___ України, я розумію, що бюджет України не зможе забезпечити всіх моральних відшкодувань, якщо всі громадяни України, права яких порушені, будуть вимагати цього морального грошового відшкодування у повному обсязі.
4. Докази про нанесену мені Державою моральну шкоду містяться в основному Законі України – її Конституції, інших Законах України, згаданих Рішеннях КСУ, які захищають права і свободи громадян України, якщо дійсно вони створені для цього.
Фізичних носіїв цих доказів бути не може, так як такі поняття як честь та гідність, моральні та духовні страждання людини – це не матеріальні, а духовні субстанції. Чи можна словами виразити стан душі людини, якщо Держава принижує її своїми антиконституційними діями до рівня, м’яко кажучи, „не людини”?!
На підставі викладеного, керуючись статями 6 §1, 13, 17 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статею 1 Протоколу № 1 до цієї Конвенції, ратифікованих Україною 11 вересня 1997 р. , статями 1 , 3, 6, 8, 9, 19, 21 22, 24, 48, 55-58, 60 ,64, підрозділом 6 статті 92,статями 95, 96, 124, 152 Конституції України, статями 4, 27, 38 Бюджетного Кодексу України, розділом ІІІ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058- ΙV від 09 липня 2003 року, Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107- VΙ від 28 грудня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, статями 6,8,9,17-19,49,51,72,99-103,104-106,183-2 КАС України, ст. 23,297 Цивільного Кодексу України, Постановою № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. , —

П Р О Ш У :

1.Визнати незаконними підстави для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання з викликом осіб, які беруть участь у справі, а також розглянути справу за загальними правилами КАС України.
2.Поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права з 01 січня 2008 року.
3.Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в __________________________ районі м. _________________, ___________________ обл. з ненарахування та невиплати мені з 01 січня 2008 року по наступний час пенсії, перерахованої згідно зі ст. 42 ЗП (з урахуванням середньої зарплати по Україні за 2007 р. — 1197.90 грн.)
4.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в _______________________________ районі м. ___________________________,_______________________ обл. здійснити перерахунок моєї пенсії з урахуванням середньої зарплати по Україні станом на 01 січня 2008 р. – 1197.90 грн. та індексу інфляції в Україні , приведеного на рівень 01 травня 2011 року за період з 01 січня 2008 року по 30 квітня 2011 року (методика на сторінці 5 цієї заяви) та виплатити мені різницю між перерахованою грошовою сумою і одержаною мною за цей період часу..
5. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в ______________________________ районі м. __________________________, ___________________________ обл., починаючи з 01 травня 2011 р. і довічно здійснювати мені нарахування та виплати пенсії, перерахованою з 01 січня 2008 р. ( середня зарплата по Україні для перерахунку пенсій – 1197.90 грн. ) станом на час виконання Рішення Суду по цій справі з виплатою мені додатково різниці в пенсії з 01 травня 2011 року по цей час з врахування індексу інфляції в Україні за цей період.
6.Зобов’язати Міністерство фінансів КМУ нарахувати на мою користь грошове відшкодування за надання мені Державою Україна моральної (немайнової) шкоди у розмірі ______________________ грн. ( ____________ тисяч грн.), а Державному Казначейству України виплатити мені через УПФУ __________________________ району м.____________________, ______________________ обл. це грошове відшкодування.
Беру на себе зобов’язання виплатити Державі встановлені Законом України відсотки від грошової суми відшкодування після її виплати мені.
7. Судові витрати покласти на відповідачів.

Додатки:
1. Копія адміністративної позовної заяви – 2 пр..

2. Копія паспорта громадянина України ( тільки в адресу суду ).
3. Копія довідки про присвоєння ІНН( тільки в адресу суду).
4. Копія пенсійного посвідчення( тільки в адресу суду).
5. Квитанція про сплату судового збору( тільки в адресу суду).
6. Копія довідки Управління статистики м. _______________________ про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за розрахунком Держкомстату України № _______________________________ від ____.____________._______р.- 3 пр.
7. Копія повідомлення УПФУ в _______________________ районі м. ____________________ про перерахунок моєї пенсії з 01 січня 2008 р. – 3 пр.

П О З И В А Ч:_________________ ______________________________
( п і д п и с) ( прізвище і. по б. )

Дата: ____ _________________ 201_ року

По материалам, предоставленным ветеранами труда г. Горловки
Донецкой области Буруменским В. Я. и Шкариным В.В.