Страху не знали, долі шукали…
Дід автора по матері був білим офіцером. Убитий махновцями в Криму.
Двоюрідний брат тестя Віктор Білаш був начальником штабу Революційно-Повстанської армії махновців.
Батько – Василь Матвійович Удовиченко – був класним керівником Вячеслава Чорновола. Вячеслав Удовиченко живе в Маріуполі.
Добрий день, шановні!
Надсилаю свого вірша “Нестор Махно”:
Чом не співаєте ви про калину
Чи вас затуркали зовсім давно?
Чом ви дрімаєте, чи ви чекаєте,
Що вас розбудить Нестор Махно?
Чом позабули, як ви боролись?
І не ховалися ви під рядно,
Страху не знали, долі шукали,
Під прапорами батька Махно.
Бо від знущання ви озвіріли,
Кров розливали, ніби вино,
Був так жорстокий і невблаганний,
Степу володар – Нестор Махно.
Вітром носило грізні тачанки,
Від Гуляй-Поля до Сиваша,
Предків нескорених і невпокорених – Удовиченка і Білаша.
Чом не співаєте ви за столами,
Що ви убогі – вам все одно,
Щастя не маєте, чи ви чекаєте,
Що допоможе батько Махно?
Ваші чекання зовсім даремні,
В землю Парижа ліг він давно,
Грізний, рішучий і справедливий
Лицар Вкраїни – Нестор Махно.
Передмова до вірша: Трохим Якович Удовиченко родом з Полтавщини, Зінківського району. З того ж району, з села Удовиченки, мій дід, Матвій Максимович Удовиченко. На жаль, в 1932 році він помер від голоду в один день зі своїм сином Миколою. В один день!
При переході через Сиваш в 1920 році в складі війська Нестора Махна були бійці з корпусу Трохима Яковича Удовиченко. А Крим захищали білі, серед яких був білий офіцер Лука Францович Шахно. Яке майже співпадіння: Махно – Шахно. Так ось, цей білий офіцер був моїм дідом, батьком моєї матусі. При штурмі він був вбитий махновцями. Його дружині, моїй бабусі – Софії Ольшековській-Шахно, ординарець потім привіз в Мелітополь офіцерського картуза і шаблю діда. Бабуся, мати моєї мами, була полячкою. Оце дещо з історії мого роду.
Мало того, як потім виявилося (коли вже можна було говорити про те), що двоюрідний брат мого тестя Олександра Савича Коноваленка, Віктор Федорович Білаш був начальником штабу Революційно-Повстанської армії махновців. Його фото ще збереглось у нас.
І ще до історії мого роду. В 1954 році я був особисто знайомий з В’ячеславом Максимовичем Чорноволом. Мій батько – Василь Матвійович Удовиченко – був у нього класним керівником. Також зберегли деякі фото. Я про це розповідав у фільмі “Той, що пробудив кам’яну державу”. Я знявся в цьому фільмі, навіть співав там написаний мною “Марш волі”, в якому є слова:
“…І земля здригалася, аж переверталася,
Від тачанок Нестора Махна…”
Додаю ще вірш, автором якого, за переказами, є сам Нестор Іванович Махно. Щиро сподіваюсь, що це так.
Ой ти, батьку мій, степ широкий,
Поговоримо з тобою,
Молоді мої буйні роки,
Гей, пішли ви всі за водою.
Я стою, як дуб на могилі,
Сліз моїх та й ніхто не витер,
Я один в цілім світі,
А навколо лиш зорі та вітер.
Ось хто повинен бути серед видатних українців! Нестор Махно!
Надсилаю все це з надією на публікацію. Може, хто відгукнеться. Наперед дякую. До побачення.
З повагою В’ячеслав Удовиченко, м.Маріуполь.